МОЗ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО Кафедра: Психіатрії, психології та сексології Самостійна робота на тему: «Психопатії.» Виконав: Викладач: Білобривка Ростислав Іванович ЛЬВІВ-2006Психопатії - це група стійких уроджених чи придбаних характерологичних розладів при загальній схоронності інтелекту, міжособистісних відносин, що приводять до порушень, і адаптації до навколишнього. Психічна дисгармоничность при психопатії залежить від надмірної виразності одних психічних властивостей і недорозвинення інших. Так, наприклад, підвищена емоційна збудливість при відсутності контролю за поводженням і реакціями, викликуваними афективними стимулами; тривожність, непевність і підозрілість при недостатності адекватної оцінки навколишнього і почуття реальності; егоцентризм, надмірні домагання на свою значимість при відсутності здібностей, можливостей і м. д. Зазначені психічні властивості присущи деякою мірою нормальної в психічному відношенні особистості, але вони в ній представлені в збалансованому виді. Збалансованість психічних властивостей особистості створює стійку, гармонійну структуру особистості. Гармонійність і дисгармоничность особистості – поняття більш широкі, чим ті, котрі застосовуються для кваліфікації психічних станів. Гармонійність особистості як оптимальне сполучення її фізичних чи психічних властивостей може в більшого ступеня відповідати одним вимогам і в меншої – іншим. Однак у психопатичних особистостей ці властивості представлені в сполученнях, затрудняющих соціальну адаптацію. При визначенні психопатичних станів з безлічі психічних властивостей і їхніх сукупностей виділяються переважно ті, котрі приводять до порушення міжособистісних відносин і соціальної дезадаптации особистості.  КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ Клінічні прояви психопатій характеризуються наступними особливостями. Обличчя, що страждають цими захворюваннями, відрізняються дисгармонійним складом особистості, виразність якої приводить до порушень соціальної адаптації. Психопатичні прояви тотальні, тобто виявляються у всіх сферах діяльності, і стабільні. Можливість адаптації в житті при психопатіях залежить від двох передумов: виразності дисгармоничности особистості і зовнішніх факторів. Психопатична особистість може бути задовільно адаптована в сприятливих для неї умовах (стан компенсації) і дезадаптирована з яскравою виразністю властивих їй психопатичних проявів, у тому числі і невротичних, при несприятливих умовах (декомпенсація). Психопатії відрізняються від інших захворювань, у тому числі і від психічних. Психопатії тісно інтегровані з особливостями особистості, її установками, у той час як хвороби, включаючи і психічні, є чимось далеким для особистості хворого. Динаміка психопатії має інші особливості у порівнянні з динамікою хвороб. При психопатії відсутні ремісії. У лікуванні психопатії ведуче значення належить корекції особистості і перебудові відносини особистості до себе і навколишньому. Оцінка поширеності психопатій представляє труднощі. Хворі психопатією попадають під спостереження лікарів при декомпенсації їхніх чи станів у випадках порушення суспільних законів. Збудлива психопатія Ця форма психопатії відрізняється бурхливими афективними проявами роздратування, невдоволення і гніву в ситуаціях, що не відповідають інтересам хворого, чи у випадках, коли йому може здаватися, що ущемляють його права і т.д. Поза обставинами, емоційно значимих для хворого, його афективні реакції можуть бути цілком адекватні. Поводження і дії протікають у вищезгаданих умовах без достатньої логічної оцінки, без обліку можливих їхніх наслідків. Часом вони можуть бути майже імпульсивними. Обли...